Щось, що розбиває моє серце як міленіала — це те, наскільки оптимістичними й веселими були наші підліткові роки та двадцяті. Наче ми уявляли АБСОЛЮТНО інший світ, ніж той, що маємо, і шалено віддалений від того, що переживає покоління Z. Важко описати словами, наскільки фантастичним ми уявляли своє життя і як здавалося, що ми досягаємо відчутного соціального прогресу. У нас усе це забрали